Чорне море: як Росія та Україна впливають на світові ціни на зерно
Опубліковано · 2 хв читання
Сільськогосподарські землі на північ від Чорного моря - південь Росії та Україна - стали одним із найважливіших джерел зерна й рослинної олії у світі. Їхні врожаї, порти та експортна політика обох урядів рухають ціни далеко за межами регіону, від хліба в Єгипті до кормів в Азії.
Їхня частка у світовому експорті
У 2024 р. Росія була найбільшим у світі експортером пшениці з 16% світового експорту, а Україна посіла четверте місце з 10% - разом приблизно чверть (FAOSTAT). Сама Україна забезпечила 15% світового експорту кукурудзи, а дві країни разом - майже 60% світового експорту соняшникової олії, переважно у вигляді олії, а не насіння, яке переробляють у себе. Їхнє зерно йде переважно імпортерам Середземномор’я, Близького Сходу, Північної Африки та Азії.
Війна і морські маршрути
Повномасштабне вторгнення Росії в лютому 2022 р. закрило українські морські порти, і ціни різко зросли. У межах Чорноморської зернової ініціативи за посередництва ООН і Туреччини Україна відвантажила 32,9 млн т сільгосппродукції, поки Росія не припинила угоду 17 липня 2023 р. З серпня 2023 р. Україна працює через власний морський коридор уздовж українського, румунського та болгарського узбережжя, а також експортує через дунайські порти та залізницею й автотранспортом до ЄС. Додаткові сухопутні потоки у 2023 р. змусили Польщу, Угорщину й Словаччину обмежити імпорт українського зерна, щоб захистити власних фермерів. Воєнний ризик і далі видно у вартості фрахту та страхування, яка збільшує розрив між чорноморськими та світовими цінами.
Експортні мита та квоти Росії
З червня 2021 р. Росія стягує з пшениці, кукурудзи та ячменю плаваюче експортне мито, яке зростає разом зі світовими цінами, і встановлює експортну квоту на другу половину кожного сезону - вперше на період з 15 лютого до 30 червня 2021 р. Обидва заходи тримають російське зерно на внутрішньому ринку дешевшим за світову ціну: вигідно для російських млинів і тваринників, менше - для виробників зерна, частина яких скоротила посіви пшениці. Зміни мита чи квоти можуть зрушити світові ціни за кілька днів, як описано у статті Торговельна політика та мита.
На що зважати
На літню погоду в степу півдня Росії та України, де спека й посуха знизили врожайність у 2024 р.; на розмір російської квоти й мита; на атаки на порти й судна; на ставки фрахту та страхування. Оскільки врожай регіону надходить на ринок одразу після жнив, з липня, новини з Чорного моря часто задають тон світовим цінам на зерно в другому півріччі.
Актуальні ціни до теми
Часті запитання
- Чому врожаї Росії та України такі важливі?
- Бо разом вони забезпечили у 2024 р. близько чверті світового експорту пшениці й майже 60% експорту соняшникової олії (FAOSTAT); слабкий урожай чи заблокований порт позбавляє імпортерів великої частки пропозиції.
- Що таке Чорноморська зернова ініціатива?
- Угода за посередництва ООН і Туреччини в липні 2022 р., що дозволила Україні під час війни експортувати зерно з чорноморських портів; було вивезено 32,9 млн т, перш ніж Росія припинила її 17 липня 2023 р.
- Чому Росія оподатковує власний експорт зерна?
- Щоб стримувати внутрішні ціни на борошно й корми та отримувати доходи, коли світові ціни високі. Плаваюче мито зростає разом зі світовими цінами, тож також обмежує, яка частина подорожчання доходить до російських фермерів.